Онлайн-журнал BRO продовжує свою місію з інформаційної підтримки та пошуку молодих талантів Закарпаття в рубриці “Таланти Закапаття”. Сьогодні фокус нашої уваги переміщається у місто Іршава. З цього міста багато вихідців, талановитих журналістів, фотографів, художників співаків, які реалізували себе в різних куточках Закарпаття та далеко за його межами. Однак є і постійні жителі Іршави, яких не торкнулося питання творчої міграції. Вони продовжують творити у рідному місті. Одна з таких 37-річна поетеса Мар’яна Брич, з якою нам вдалося поспілкуватися у форматі інтерв’ю. Розкриємо теми її віршів та поговоримо про внутрішню їх частину…
Мар’яно розкажи, як давно пишеш вірші та що власне стало поштовхом до написання першого римованого твору?
– Емоції…. В далеких дев’яностих, будучи дитиною, я вела щоденник. Тільки він знав таємниці, які переживала. Саме на цих аркушах з’явилися перші чотири римовані рядочки. Чітко пам’ятаю, що писала про мрії і несправедливість світу. З самого малечку чула від старших, що міркую, як доросла, але сама я не розуміла чому так кажуть. Тепер, розумію, що є “зарано дорослі діти” і “дорослі, геть, як діти”.
Де зараз знаходиш натхнення для своєї поезії?
– Я його не шукаю. Я – живу. Можна “жити в мушлі”, а можна пропускати світ через себе. Мої “кучеряві рими” – це мої емоції від відчуття світу і людей : трансформація особистості, відчуття любові і кохання. Вірю у вічність душі і в те, що кожна людина, яка приходить у моє життя, дається всесвітом не просто так. Не буває випадковостей – усе відбувається для чогось. Люди і їх дії – ось натхнення.
Які теми найчастіше присутні у твоїх віршах?
– Почну з головного: цей світ врятує лише Любов. У кожній дорослій людині – плаче дитина, а в кожній жінці живе дівчинка. Саме про цю дівчинку, зачасто недолюблену, вразливу, але таку сильну, таку, яка і є любов’ю, я пишу. Переконана, що найбільша сила жінок у їх слабкості, хоча сьогодення стерло цю істину. Я ж нагадую про це в рядках і між ними. Насправді, саме між рядків сховано набагато більше, ніж у словах моїх віршів, і мене дуже тішить, що це відчувають і розуміють мої читачі, мої люди. Дуже хочеться донести до свідомості ніжної половити всесвіту про важливість поваги до себе, чесної відповіді на серйозні питання про щастя, і про те, що воно означає для кожної з нас. А ще, про важливість саморозвитку особистості, трансформацію особистості, розширення кругозору, про те, що ніколи не пізно сказати – так, і завжди можна сказати – ні. Життя одне, хочеться встигнути поділитися бодай думками, і якщо мої слова торкнуть серця і душі людей, а їх сенс змінить їх відношення до світу чи людей – це найбільший дарунок для автора.
Розкажи про свій стиль у віршах…
– Про стиль не думала, а якщо говорити про форму, то це – лірична, філософська і драматична поезія. Рідко, але пишу і прозу. Як не дивно, проза доступніша для сприйняття чоловіками. Цей факт я помітила на своєму творчому поетичному вечорі: емоції присутніх чоловіків говорили самі за себе. Знаєте, сльозу підробити важко, це не оплески, якими можна розрядити ситуацію. Щира чоловіча сльоза – для мене була підтвердженням того, що я на правильному шляху у творчості. Почула багато приємних слів вдячності. Донедавна не вміла сприймати компліменти, і після кожного приємного відгуку казала дякую, і додавала “але”… дякую, але “я – звичайна”. Наприклад, або, дякую, та так вміє, певно, кожен. Завдяки невипадковим людям, усвідомила, що всі ми різні і унікальні водночас.
Ти пишеш під впливом тільки емоцій чи дотримуєшся якогось певного розкладу?
– Не пишеться по графіку, то не моє, чесно. Не пишу на замовлення, пробувала, але то виходить якось штучно. Можу довго “крутити” в голові якусь фразу, яка пізніше трансформується у поезію, але першочергово це емоція, яка не виникає по графіку.
Чи не у кожного з поетів є свої ритуали написання творів. Які ритуали чи звички допомагають писати тобі?
– Ні. Писати від душі, це не про звички і не про ритуали. Коли пише душа – це щось геть інше. Мені важко це пояснити. Хоча, помітила, що ніч – це та частина доби, коли поезія народжується частіше.
Хто з поетів чи письменників тебе найбільше надихає?
– Якщо скажу, що не читаю нікого це буде “крінж”? Ой, вже сказала (сміється, – авт). Не соромлюсь цього, бо це правда. Ніколи не хотіла бути на когось схожа. Навіть свій перший творчий поетичний вечір провела так, як відчувала і спеціально не дивилася, як це роблять інші автори, та і сама ніколи не була на подібних заходах. Тішуся, що зробила саме так, бо всі присутні зауважили, що це було так, як у Мар’яни Брич. Сама собі бренд (сміється, – авт). Саме від того моменту я зрозуміла, що не помилилася, коли довірилася інтуїції і зробила так, як відчувала.
Чи є вірш, який справив на тебе найбільше враження?
– Сучасні автори пишуть дуже чуттєво. Їх багато. Неймовірно глибокі сенси зустрічаються, навіть, у віршах опублікованих у Facebook без підпису автора. Не можу виокремити один, бо в багатьох є те, що чіпляє за живе.
Яка твоя найбільша мрія пов’язана з поезією?
– Так, дівчинка мріє багато. Це я про себе кажу. Завдяки невипадковій людині, а тепер вже і подрузі, я точно знаю, що мрію аби вона стала реальністю, треба перетворити в задачу. Саме так було з мрією про творчий вечір. А от решта мрій вже не залежить у такій мірі від мене. Мрію, аби моїми “кучерявими римами” освідчувались у коханні, аби їх читали, як обітниці на весіллях, мрію написати поезію, яку перетворять на пісню, мрію, аби кожен читач мав свій улюблений вірш чи бодай декілька рядків, які торкнуться душі і серця.
Чи плануєш видати збірку віршів у майбутньому?
– До певного періоду не мала таких амбіцій. Мені здавалося, що це не на часі. Але, зараз усвідомлюю, що дуже цього хочу. Прошу у всесвіту, аби дав мені таку людину у мій простір, яка б допомогла мені з цим. То ж все таки клопітка праця. Не хочеться аби-як то зробити, хочеться красиво, а красиво це, зазвичай, ще й дорого. От якби місцева влада підтримувала такі починання, то було б чудово, як ні, то треба шукати мецената (сміється, – авт.) Тому, чекаю коли зійдуться всі зірки. А якщо чесно, пообіцяла собі, а себе зрадити я не можу, тому, збірці бути, я навіть про назву вже думала. Але залишу це поки в таємниці…
Ознайомитись з творами авторки ви можете на її Facebook-сторінці, Інстаграм та ТікТок-аккаунті.
