Сьогодні штучний інтелект все глибше проникає у сферу творчості, зокрема — у музику. Але чи може машина насправді створити щось більше, ніж просто набір звуків? Валентин Мадяр, рок-музикант і учасник «Євробачення 2015», ділиться своїм поглядом з онлайн-журналом BRO на те, як ШІ впливає на музичну індустрію, чи може він стати повноцінним співавтором і чи здатен «мати душу». Від роздумів про майбутнє хітів, створених алгоритмами, до відповідальності митця — це інтерв’ю про те, що насправді означає бути творцем у світі, де технології можуть «думати» за нас.
— Чи має штучний інтелект душу? Як ти ставишся до того, що сьогодні музику можуть писати алгоритми?
На сьогоднішній час штучний інтелект стає невід’ємною частиною нашого життя. На цьому етапі розвитку, версія ШІ, доступна для масового користування, є переважно технічним інструментом для вирішення завдань, з якими ми стикаємося щодня.
Щодо написання музики за допомогою ШІ: наразі згенерований ним матеріал базується на композиціях, які вже є у відкритому доступі в інтернеті. Зрозуміло, що ці твори ще «сирі», і музика, написана людиною, все ще займає провідні позиції. Проте в недалекому майбутньому ситуація може кардинально змінитися, адже компанії вкладають значні ресурси у розвиток цих технологій. Зміни можуть настати дуже швидко.
Якщо згенерований ШІ матеріал має хітовий потенціал, його цілком можна використовувати як демо для подальшого доопрацювання та запису на студії. З технічного боку ШІ добре проявляє себе як асистент у процесі створення музики — зокрема в аналізі динамічної шкали синглу, роботі з текстами або у структурному аналізі гармонії.
— Уяви: пісня, яка збирає мільйони прослуховувань, написана повністю ШІ. Це прогрес чи втрата для культури?
Такий сценарій цілком реальний у найближчому майбутньому, адже ШІ вже виходить на новий рівень свого розвитку — і це незворотний процес. Новітні розробки компаній уже дозволяють ШІ самостійно генерувати відповіді на поставлені завдання. Тобто, йдеться не лише про використання наявного інформаційного багажу з мережі, а про здатність «думати» і вдосконалюватись — майже як повноцінна «штучна» особистість.
Це створює серйозну загрозу для музичної індустрії, культури, а також освіти в цілому. Наприклад, компанії, які займаються виробництвом музичного обладнання, розробкою програмного забезпечення для студій тощо, можуть зазнати значних збитків. Адже тепер більше не обов’язково отримувати музичну освіту чи купувати дороге обладнання для створення аудіопродукту. Можна просто за кілька хвилин, сидячи вдома з ноутбуком і чашкою кави, згенерувати “хіт” на мільйони прослуховувань.
Ми повинні усвідомлювати, що з приходом ШІ людство умовно «відкрило скриньку Пандори». Тому нам потрібно виховувати культуру відповідального використання ШІ у творчих сферах. Адже це питання тисяч робочих місць, завдяки яким люди забезпечують свої родини і дають дітям можливість на гідне життя у сучасному суспільстві.
Ми маємо бути відповідальними перед собою і чітко розуміти, до яких наслідків може призвести повне впровадження таких технологій у творчий процес в індустрії.
У такому сценарії виграють передусім стримінгові платформи — вони заробляють на прослуховуваннях. Також виграє умовний “автор”, який за допомогою ШІ створив хіт за кілька хвилин, здобув популярність і заробив чималі кошти. Але якою буде реакція суспільства на таку форму “творчості”? Це ми побачимо вже зовсім скоро.
Я переконаний, що треки, повністю згенеровані за допомогою ШІ, не повинні продаватися як повноцінні авторські роботи. А так звані “автори”, які видають згенеровану музику за власну творчість, у майбутньому мають нести відповідальність — включно з кримінальною — на законодавчому рівні.
— Чи вважаєш ти, що штучний інтелект може бути повноцінним співавтором у творчому процесі, чи все ж йому бракує “життя”?
На даному етапі розвитку ШІ може виконувати роль асистента в технічному аспекті творчого процесу, тоді як за саму творчість все ще відповідає людина. ШІ — це лише алгоритм, а людина — повноцінний творець, який відчуває, переживає, має власний досвід, проблеми та емоції.
У людині живе так звана «іскра творця», або, як часто кажуть, «Божа іскра» — саме це радикально відрізняє нас від комп’ютерних машин. Штучний інтелект може аналізувати, відтворювати або імітувати, але справжнє натхнення, глибина переживань і сенси народжуються лише в живій свідомості людини.
— Як музикант, що пройшов відбір на Євробачення, чи бачиш загрозу в тому, що конкурси майбутнього можуть бути наполовину “штучні”?
Ні, я вважаю це неможливим, адже подібні конкурси проводяться з урахуванням усіх факторів людського ризику та мають чітко встановлені правила участі. Упевнений, що в майбутньому повне або навіть часткове використання ШІ для створення треків під час участі у таких відборах буде суворо заборонене. Це необхідний крок для збереження цінності людської творчості та чесної конкуренції.
— Що для тебе важливіше в музиці — технічна довершеність чи щирість, емоція, помилка? І чи може це передати ШІ?
У музиці важливим чинником залишається живе виконання. Наприклад, в електронній музиці деякі відомі продюсери принципово не використовують драм-машини, а записують біти вручну, вживу. Як виявилося, записи з легким ритмічним відхиленням звучать більш природно й цікаво, ніж бездоганно точна, але одноманітна драм-машина.
Технічна досконалість може підкреслити віртуозність виконавця, але це не завжди підходить для щоденного слухання. Адже саме емоція, щирість і людська недосконалість надають треку унікальної атмосфери й душі.
Штучний інтелект, за своєю технічною природою, поки що не здатен передати цю атмосферу, емоцію та динаміку. Це лише алгоритм, який обробляє дані, але не проживає життя, не відчуває, не страждає і не радіє.
— Твоє ставлення: ШІ — це лише новий інструмент у руках митця чи конкурент, з яким доведеться миритися?
Усе залежить від того, як саме ми використовуємо ШІ. Він може стати потужним інструментом у руках митця, що допомагає досягти бажаного результату. Проте в майбутньому він легко може перетворитися на конкурента.
Якщо штучний інтелект почнуть прирівнювати до повноцінного автора чи митця нарівні з людиною, — на цій творчій професії, на жаль, можна буде ставити крапку.
Згадаймо приклад: на початку 2000-х музична індустрія повністю перейшла з аналогових носіїв (CD, аудіокасети) на цифровий формат продажу музики через інтернет. Це дало зручність, доступність, стрімке поширення музичних платформ — проте водночас музика частково втратила свою цінність як мистецтво. Вона стала «контентом», якого надто багато і який занадто швидко споживається.
Якщо ж у майбутньому людині доведеться змиритися з тим, що ШІ — ефективніший і масовий конкурент у створенні музики, то людський композитор, виконавець чи продюсер, на жаль, виявиться у програшному становищі. Це змінить саму суть творчості як процесу, а не лише її інструментарій.
Онлайн-журнал BRO
