Ужгород став свідком особливого кінопоказу двох документальних фільмів — «Гостомель: історія одного будинку» та «Ірпінь», які розповідають про героїзм українців у перші дні війни. Показ відбувався 30 вересня у ТРЦ Pannonia, де були присутні режисери фільмів: Юрій Беденко («Ірпінь. Позивний “Письменник”») та Віктор Насипаний («Гостомель: історія одного будинку»).

Організатори події — фонд «Армерія», БО «Благодійний фонд Сергія Гайдая» та ресторан «Кілікія», які допомагають популяризувати збереження памʼяті про війну та її героїв.

Усі присутні мали можливість послухати режисерів фільмів, людей, які допомагали відтворити цю історію для Ужгорода, та героїв, що також були присутні в залі.
Перед показом виступив Павло Іщенко, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців:
«У перші дні ми зупиняли російські колони, що рвалися на нас. Я навіть не знав тих людей, які вже опинилися в окупації, але відчував: їм потрібна наша допомога. Ми зібрали всю волю в кулак і показали, що наш хліб — ми нікому не віддамо».
Чеський народ підтримує Україну та завжди на зв’язку.
До заходу онлайн приєднався колишній секретар Президента Чеської Республіки Іржі Овчачек, який поділився враженнями та думками:
«Привіт! У Празі ми бачили кіно “Гостомель” — це було дуже сильно. Я був у Луцьку, Качеві та Ужгороді, під час мого перебування були величезні бомбардування. Ви бачите мою неідеальну українську, але моя дружина-українка вже три роки допомагає мені вчитися. Знаєте, що Чехія — це серце Європи, а Україна — це серце світу. Я бажаю Україні підтримки від усіх держав, аби настала перемога, незалежність та мирне життя для дітей і сімей. Слава Україні!»
Історія фільму «Гостомель»
Стрічка продюсера та режисера Віктора Шторма розповідає реальну історію одного будинку в місті Гостомель: про евакуацію 20 мешканців багатоповерхівки в перші дні російської навали в Україну, про незламність духу українців, у життя яких увірвалася війна.

Віктор Насипаний поділився словами колеги Івана-Сергія Гайдая:
«Ми програємо інформаційну війну, на жаль. І сьогодні всі потуги кінематографістів сконцентровані на тому, щоб у художній та документальній формі доносити до людства історію нашої держави».
Наступний фільм — «Ірпінь» — показує героїзм 200 людей, які залишилися заради своєї Батьківщини, та вшанування всіх, хто їм допомагав. Центральна постать — Сергій Мартинюк, який із дитинства чув від учителів, що росія тисячоліттями нищила українців, а вже у старшому віці вступив до тероборони.

Слова режисера Віктора Насипаного наприкінці показу:
«Ми робимо все для того, щоб не зупинятися з колегами по цеху. До вашої уваги буде представлено також тизер “Очима собаки BUCH”, над яким ми зараз працюємо. Я вдячний усім, хто прийшов. Моє побажання вам — щоб ви не бачили війни. Честь і слова подяки дорогим військовим. Я завжди перед виступом прошу Бога: “Дай мені мудрості донести до глядача те, що Ти мені вклав; порядність, справедливість, розумні слова, які проникнуть до їхніх сердець. Твої, Господи, не мої”. Після перегляду фільму, можливо, ви поглянете на своїх сусідів по-іншому. Можливо, людей, яких ви бачите щодня, у скрутний час саме вони очолять щось важливе. Я бажаю місту Ужгород усього найкращого, зичу вам сердечний привіт із Гостомеля, Ірпеня, Бучі. Будьте здорові та усміхнені, радійте кожному дню. У цьому жорстокому протистоянні народ України отримає перемогу, і наша країна посяде достойне місце у світі. Мирного неба всім над головою».
Після показу фільмів глядачі мали можливість поспілкуватися з режисером та організаторами події, висловити власні враження та почути думки інших.
Авторка: Юлія Савчин, студентка 1 курсу УжНУ, ОП «Міжнародна журналістика»