В Ужгороді відбулося засідання робочої групи зі створення цільової соціальної програми «Молодь Закарпаття 2026–2030», робота над якою триває ще з вересня 2025 року. Уже невдовзі – у грудні 2025 року – програму подадуть на розгляд заключної сесії Закарпатської обласної ради й затвердження розпорядженням голови ОВА.
Попередньо в області фахівці здійснили дослідження стану та потреб молоді Закарпаття. Згодом результати презентують на загал, щоб максимально відкрито та ґрунтовно розповісти про виклики, із якими стикається наш регіон.
Під час засідання робочої групи представили результати соціологічного опитування, проведених заходів у громадах Закарпаття – 10 фокус-груп. Також презентували рекомендації, які надійшли до програми «Молодь Закарпаття» у межах пʼяти регіональних консультацій.
«Члени робочої групи врахують інформацію в процесі розробки самого документа. Варто зазначити, що регіональна програма – найважливіший цільовий документ, який входить у структуру стратегічних документів Закарпатської області, який стосується молодіжної політики. Тому дуже важливо врахувати рекомендації, коментарі, пропозиції різних зацікавлених сторін. Для цього й використовується такий розгалужений спосіб і механізм збору інформації. Сподіваємося, станом на початок 2026 року в нас уже буде документ, у межах якого зможуть працювати молодь Закарпаття, молодіжні організації та центри», – зазначає Маріанна Колодій, регіональна координаторка зі створення програми.
Заходи проводили в Ужгородській, Тячівській, Чопській, Ясінянській, Перечинській, Виноградівській, Довжанській, Іршавській, Мукачівській та Свалявській громадах.
Серед організаторів фокус-груп – Олександр Ленд’єл, в.о. директора комунальної установи «Закарпатський обласний молодіжний центр» Закарпатської обласної ради. У кожному такому заході брали участь щонайменше 10 молодих людей.
Аби долучити активних представників громади до обговорень, підсилювалися підтримкою громадських організації, молодіжних просторів, молодіжних рад, керівників громад чи освітніх закладів.
«Практикували більше неформальне спілкування, тому що хотіли, щоб молодь могла прокомунікувати ті проблеми, які дійсно турбують, а потреб – чимало. До прикладу, в громадах не вистачає різноманітних заходів, тренінгів як освітнього, так і більш розважального характеру. Крім того, у нас є проблема із соціалізацією вразливих груп, формуванням колективу, недостатньо психологічної підтримки, особливо в час повномасштабного вторгнення», – розповідає Олександр.
Такі цільові програми підтримки молоді розробляли за підтримки ЮНІСЕФ одночасно в Закарпатській та Львівській областях.
За словами Дем’яна Петрика, заступника виконавчого директора ГО «Молодіжна платформа», імплементаційного партнера проєкту, будь-яка регіональна програма має базуватися на основі запитів і потреб тих людей, для кого вона створюється. Невдовзі команда ГО оприлюднить на своїх ресурсах звіт дослідження, який складатиметься з описової частини, де будуть структуровано зібрані результати опитування, ключові запити, потреби, календарний план заходів разом із бюджетуванням.
«Ми залучали молодь до дослідження, щоб вона відчувала свій вплив. Сьогодні бачимо значний відтік людей за кордон та у великі міста. Якщо місцева влада не взаємодіятиме з молодими людьми й не враховуватиме їхню думку, вони шукатимуть інші місця, де це станеться. А громади тим часом втрачатимуть потенціал. Важливо створювати умови, за яких молодь може реалізовувати власні ідеї та залишатися вдома. Саме з цією метою ми проводили опитування й зараз робимо все, щоб пропозиції, озвучені молоддю під час фокус-груп, були враховані та включені до програми», – наголошує пан Дем’ян.
Під час робочого засідання заступник виконавчого директора ГО «Молодіжна платформа» поділився основними інсайтами дослідження та окреслив, що варто закласти в нову програму підтримки молоді.
Загалом у польових досліджень участь взяли 879 респондентів. Згідно з їхніми відповідями, фахівці визначали сильні позиції молоді Закарпаття, серед яких ключовими є активність, громадський активізм, креативність, інтелект, згуртованість, єдність, цілеспрямованість і рішучість. Водночас було зафіксовано й чимало слабких: апатію та пасивність, прояви булінгу щодо національних меншин (у різних формах), а також поширену тенденцію до перекладання відповідальності на інших.
Серед найпроблемніших питань, виділених молоддю в ході дослідження, – криза довіри та розрив у комунікації з владою. Молоді люди не довіряють органам місцевого самоврядування, не відчувають партнерства. Окремо наголошували на тому, що немає необхідної інфраструктури та молодіжних просторів. Не в усіх населених пунктах є місця, куди молодь може прийти в позанавчальний чи позаробочий час, маючи гарантований доступ до приміщення.
Ще однією важливою проблемою є слабке автобусне сполучення між населеними пунктами громади, економічні бар’єри. Молодь недостатньо поінформована про можливості працевлаштування. Водночас спостерігається позитивна тенденція: молодь уже зі шкільних чи студентських років готова працювати. Проте нерідко ця зайнятість є неофіційною та не оподатковується. Озвучувався запит на підтримку молодіжного підприємництва й навчання з базових навичок ведення бізнесу.
Також була відзначена проблема доступності та якості надання критичних послуг, зокрема недостатня кількість або неналежна робота амбулаторій. Значна частина зауважень стосувалася освітньої системи: знань, здобутих у школах, часто не вистачає для практичної реалізації себе в житті, тож молоді люди змушені самостійно шукати додаткові можливості для навчання та розвитку.
У процесі дослідження також були сформульовані рекомендації щодо того, як покращити ситуацію з молоддю в громадах. Передусім це – розширення участі молодих людей у житті громади: розвиток і підтримка молодіжних рад, удосконалення механізмів участі, надання їм методичної та, за можливості, фінансової підтримки. Доцільно також запровадити різні форми заохочення активної молоді.
Окремо підкреслювали й важливість створення безпечного середовища для молоді та їхнього психоемоційного благополуччя.
Також серед рекомендацій згадувалася підтримка самореалізації, економічної спроможності молоді, до прикладу, проводити курси перекваліфікації, навчання з основ молодіжного підприємництва та відкриття власної справи.
Повне дослідження невдовзі опублікують на ресурсах ГО «Молодіжна платформа».
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок у Львівській, Волинській та Закарпатській областях», який реалізує ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.
Авторка: Тетяна Шевчук
